[1]Вулиці. Ваша нога торкається їх щоразу, коли Ви виходите у світ, закутані у власні проблеми, поспіх та турботи. Пішохідні, широкі та вузькі, асфальтовані чи вкриті бруківкою, вони насправді живуть власним розміреним життям. Ви його не помічаєте, адже Ви спішите. Кудись по справах, в намічених напрямках…
Ця пелена навколо Вас легко і просто розбивається музикою вулиць. Ні, це не тупіт пішоходів, не звуки світлофора чи гуркіт громадського транспорту. Це дещо інше, що потрапляє всередину Вас з повітрям. Музика. Вона надає вуличкам, проспектам, провулкам, підземним переходам неперевершеного ніжного шарму та вдихає у них життя. Завдяки музиці вулиці дихають.
Чи часто Ви звертаєте увагу на тих людей (молодих чи старших), котрі стоять на вулицях просто неба з відкритим чохлом від гітари чи коробкою, та грають на семиструнній, чи флейті або скрипці? Це вуличні музиканти. Саме завдяки цим людям вулиці Вашого міста набирають нових фарб та забарвленостей. Саме вони здатні вирвати Вас із монотонності буднів та порадувати розмаїттям емоцій на нотах хоча би впродовж кількох хвилин.
[2]Там не дивляться на нотний стан. Серце у пісні – ось що важливо. Людина, котра співає,
відверто відкривши дверцята до своєї душі, намагається донести перехожим свою пісню.
Адже таким чином саме вони трансформують нашу з Вами реальність у щось інше, гарне та сповнене позитивних відчуттів.
Грати на вулицях – це як виходити на новий рівень спілкування з навколишнім світом. Коли ти відчуваєш кожен порух вітру, кожен промінчик сонця, кожну емоцію тих, хто проходить повз. І ти кричиш, намагаючись донести їм всім щось своє, щось нестерпно рідне і чудове.
Вулична музика. Звідки вона?
[3]Історія музики вулиць сягає корінням у далеке минуле. Ниточки її існування зав’язуються аж у античності, коли виступи в громадських місцях за чайові були нормальним явищем у кожній великій світовій культурі. Цей вид мистецтва був найпоширенішим способом працевлаштування артистів до того, як винайшли електроніку. Серед вуличних музикантів тих часів найчастіше можна було зустріти шарманщиків.
Народна музика завжди була важливою частиною вуличної сцени. Кафе, ресторани, бари і паби вуличних завжди були основним місцем для цього виду мистецтва. Два з найбільш відомих народних виконавців це Вуді Гатрі і Джоан Баез. Дельта блюзмени були в основному мандрівними музикантами, які виходять з регіону дельти річки Міссісіпі в США (початок 1940-х і далі). Бі Бі Кінг є одним відомим прикладом тих музикантів великої сцени, які починали з вулиць.
Хіпі 60-х років іноді збирали тусовки, де в громадських місцях збиралися виконавці та гурти та виконували безкоштовно, пускаючи капелюх по колу, куди всі присутні за бажанням скидали гроші. Сан-Франциско був в епіцентрі цього руху. З цих тусовок вийшла Дженіс Джоплін, Джимі Хендрікс та багато інших.
(далі http://molod.volyn.net/2011/12/12/transformery-realnosti-filosofiya-muzyky-vulyts-2/ [4]
Іванна Мартинів
Фото: Галина Баглик, Київ
