Дипломи яких українських вузів котируються за кордоном
Йтиметься про міжнародні освітні програми, які пропонують популярні столичні ВНЗ своїм студентам. До речі, їх наявність допоможе вирішити, чи варто “цілитися” у той чи інший ВНЗ під час вступної кампанії. Адже такі програми – це хороший шанс для студента поліпшити знання за своєю спеціальністю, навчаючись упродовж семестру або року за кордоном, та ще й отримати на додачу до української закордонну “корочку”.
КПІ: Більш за всіх поталанило магістрам
За кількістю міжнародних освітніх програм цьому технічному ВНЗ належить пальма першості. Завдяки ним їх учасники мають змогу отримати й українську, і закордонну “корочки” (так звані – програми подвійного диплому НТУУ “КПІ” та ще одного закордонного ВНЗ). Їх налічується близько дев’яти, і практично всі вони магістерські. Як правило, гризуть закордонний граніт науки наші студенти рівно один рік (але є й такі програми, які тривають один семестр або навіть два роки), а потім повертаються і доучуються в Україні. За кордоном студенти не платять за навчання, тільки за проживання. До речі, деякі зарубіжні ВНЗ дають ще й стипендію. За можливість повчитися за бугром варто поборотися: потрібно пройти конкурсний відбір (відбирають в середньому близько 2-5 щасливчиків). А документи учасника – це аплікаційна форма, диплом і виписка з оцінками, CV, мотиваційний та рекомендаційні листи, а також мовний сертифікат.
Подвійні стандарти.
Отже, перелік цих програм такий:
1. Програма подвійного диплому (ПДР) спільного факультету машинобудування КПІ і Університету ім. Отто фон Геріке в Магдебурзі (Німеччина). Подавати документи можуть студенти-магістри – механіко-машинобудівного інституту, інженерно-фізичного і зварювального факультетів. До речі, потенційні переможці вже з 2-го курсу вивчають німецьку мову. Якщо говорити про фінансові витрати студента, то німецький ВНЗ часто стипендії не дає. Однак багато хлопців паралельно подають документи, щоб виграти стипендію Німецької служби академічних обмінів на навчання в магістратурі. Її розмір – 750 євро.
2. ППД з Дрезденським технічним університетом для студентів факультету електроніки та інституту телекомунікаційних систем (але не всіх спеціальностей). На цій програмі також відсутні стипендії, але можна звернутися за фінансовою допомогою до DAAD. На ці дві програми студентів відбирають в кінці 4-го курсу.
3. ППД з Корейським інститутом науки і технології (Південна Корея) для магістрів та аспірантів – інститутів прикладного системного аналізу (ІПСА) й енергозбереження та енергоменеджменту, хіміко-технологічного та приладобудівного факультетів, а також факультетів електроніки, інформатики та обчислювальної техніки (ФІОТ), енерготехніки та автоматики, біотехнологій. Відбирають на неї хлопців 2 рази на рік – у жовтні та квітні. Переможцям належить щедра щомісячна стипендія – $ 800 (аспірантам – $ 1100).
4. ППД з Університетом Індіанаполіса в місті Афіни (Греція) для студентів ІПСА, ФІОТ, а також для магістрів видавничо-поліграфічного інституту, міжфакультетного медико-інженерного факультету, факультетів прикладної математики, соціології і права, менеджменту та маркетингу (однак теж не для всіх спеціальностей). Це єдина платна програма: один навчальний рік коштує близько 6000 євро. А поїхати повчитися можна не на один, а на два роки. Ще одна родзинка: за цією програмою можна отримати не тільки подвійний диплом магістра, але й бакалавра (відбір проходить на 3-му курсі).
5. ППД з Федеральним університетом міста Уберландія (Бразилія) для студентів зварювального факультету (для окремих спеціальностей). Ця програма триває два роки (відбір – на 4 курсі) та, на жаль, бразильський ВНЗ не дає ніякої фінансової допомоги нашим студентам. Тобто оплачувати проживання за кордоном хлопцям доведеться самостійно.
6. ППД з французькими ВНЗ (Вища гірнича школа Парижу, Політехнічна школа і Університет міста Ман) для студентів факультетів електроніки, прикладної математики, менеджменту та маркетингу, ІПСА, ВІФТ, а також хіміко-технологічного факультету. Конкурсний відбір проходить на 4-му курсі. Французькі ВНЗ також часто не надають стипендію. Однак можна спробувати виграти стипендію Уряду Франції на навчання в магістратурі.
7. ППД з Університетом Лейпциг (Німеччина) для студентів-магістрів або студентів, починаючи з 2-3 курсу, видавничо-поліграфічного інституту.
ВНЗ напрокат. Ще в КПІ є дві програми обміну. Тобто будь-який студій в КПІ, починаючи з 3-4-го курсу, може на 1 семестр стати студентом одного з закордонних ВНЗ. Вибір їх, на жаль, поки невеликий. Це або Талліннський університет технологій (Естонія), або університетський Коледж Телемарк (Норвегія). До речі, остання програма розрахована лише для студентів теплоенергетичного та інженерно-хімічного факультетів, а також інституту енергозбереження та енергоменеджменту. Більш того, норвезький навчальний заклад ще й виплачує студентам-чужинцям стипендію – 950 євро на місяць. Відбір на ці програми проходить 2 рази на рік – у жовтні та квітні.
“Могилянка”: Щедра на програми обміну
У “Могилянці”, як і в КПІ, є програми подвійного диплому. Їх у цьому ВНЗ – три, і вони також для магістрів. Перша – програма німецьких та європейських студій спільно з Єнським університетом в Німеччині. Вона розрахована в основному на політологів, а щоб стати студентом цієї програми – на неї просто потрібно поступити після 4 курсу. Одна з головних умов для вступників – вони повинні знати німецьку мову (її знання потім потрібно буде підтвердити, склавши іспит TestDaf), адже предмети їм будуть читати не лише українські, а й німецькі викладачі. А кращі 5-7 студентів, у яких найвищий рейтинг, на 2-му році навчання за програмою їдуть вчитися на семестр до Німеччини і отримують там щомісячну стипендію – 700 євро. До речі, саме ці щасливчики в результаті отримують і український, й німецький магістерський дипломи.
Друга програма подвійного диплому схожа на німецьку. Це програма східноєвропейських студій спільно з Варшавським університетом. І, нарешті, третя магістерська програма – менеджмент в охороні здоров’я (на цю програму поступають, як правило, політологи, економісти, а також соціальні працівники). Її розробила Києво-Могилянська академія спільно з Маастрихтським університетом (Голландія). Однак назвати “подвійний” її можна тільки частково. Справа в тому, що в процесі навчання студенти нікуди не їдуть, однак після закінчення навчання вони, крім диплому “Могилянки”, отримують сертифікат голландського ВНЗ.
На семестр – за кордон.
Щорічно студенти 2-3-х курсів всіх спеціальностей до кінця березня можуть подавати документи для того, щоб виграти можливість у наступному навчальному році повчитися один семестр (або рік) у закордонному ВНЗ. Вибір ВНЗ великий: це Гельсінська ун-т (Фінляндія), Норвезька бізнес-школа (Норвегія), Упсальський університет (Швеція), Варшавський і Ягеллонський університети (програма тільки для студентів-юристів) у Польщі, Університет Ханьянг (Південна Корея), Женевський університет (Швейцарія), Вища нормальна школа (Франція, програма для студентів соціальних наук), Університет Західного Онтаріо (Канада). У середньому за кордон до кожного ВНЗ їде 1-3 людини.
Бухгалтерія студента.
Всі ці ВНЗ пропонують різні фінансові умови для студентів. Наприклад, у Швейцарії щомісячна стипендія може бути або повною (близько $ 2016), або частковою (близько $ 1120) – залежно від кількості студентів за обміном. У Південній Кореї нашим студентам платять близько $ 726 на місяць, в Польщі – Варшавський університет, як правило, не дає стипендії, але є безкоштовне житло. А от у Франції, Швеції і Норвегії фінансову допомогу не дають взагалі. Проте в перших двох країнах студентові гарантують проживання в гуртожитку.
Бонус для гуманітаріїв.
Для магістрів та аспірантів соціальних та гуманітарних спеціальностей є піврічна програма обміну з Університетом Торонто (Канада). Щорічно документи приймають до грудня. На цій програмі також передбачена стипендія, але всього лише тільки для одного студента.
“Шевченко”: на всі чотири сторони
Ця альма-матер має більше 120 ВНЗ-партнерів, проте найбільш стабільні відносини зберігаються тільки з 50 з них. В основному всі навчальні поїздки студентів “Шевченка” – це семестрові програми обміну. Їздять туди, як правило, 4-5-курсники.
Куди їдемо?
У Німеччині наших студентів готові прийняти – Університет м. Констанц, а також Університет Лейпциг, в Польщі – Вроцлавський, Варшавський і Ягеллонський університети, в Китаї – Нанкайскій і Цзілінський університети, в Південній Кореї – Університет Вонкванг, Корейський університет іноземних мов Ханкук і Корейський університет, у Фінляндії – Університет м. Тампере, в Іспанії – Гранадський університет, а в Японії – Університет Тенрі. Як правило, ВНЗ покривають навчання та проживання студента (інші витрати – на плечах студента), а деякі з них надають стипендії. Наприклад, у німецьких ВНЗ – близько 450-650 євро на місяць, у Фінляндії – 350 євро, а в Китаї – близько $ 400. Варто відзначити, що поїхати повчитися можуть студенти будь-яких спеціальностей, звичайно, якщо знають іноземну мову. Також щорічно для студентів-юристів проводиться міжнародна літня школа (спільно з Вільнюським університетом).
Подвійний диплом.
Ще в “Шевченка” є програми подвійного диплому для магістрів спільно з французькими ВНЗ (студенти навчаються за кордоном – від одного семестру до року): наприклад, загальна магістерська програма в галузі молекулярної хімії з Університетом ім. Поля Сабатьє м. Тулуза і в галузі хімії – з Університетом м. Анже. Проте вже з наступного року стартують українсько-французька програма для фізиків і хіміків з Університетом м. Страсбург, а також програма з германістики з Інститутом ім. Гердера Лейпцігського університету (Німеччина).
КНЕУ: Багато платних програм.
У цьому ВНЗ пропонують довгострокові (на 1 рік) і короткострокові (на 1 семестр або літні школи) програми. Поїхати повчитися за кордон можуть студенти всіх спеціальностей, починаючи з 3-го курсу, а також студенти-магістри. Отже, на рік можна виїхати: до Університету Норсвуд (США), Університету Норсамбрія і Університету Напьєр (Велика Британія), Фонтіс Університету прикладних наук (Голландія), Віденського економічного університету економіки та бізнесу (Австрія), а також Університету “Софія Антиполіс” (Франція). До речі, останні два ВНЗ наразі готові прийняти лише магістрів (але ведуться переговори про розширення можливостей для студентів). Відучившись, студенти отримують два дипломи – український та закордонний. Ну а на семестр можна стати “своїм” – в Університеті м. Констанц, Філіпс-Університеті м. Марбурга і Університеті м. Бремен (Німеччина). Програми – “апетитні”. Але більшість з них – платні. Наприклад, один рік в США коштує $ 24 000, а в Голландії – 5500 (для бакалаврів) і 7000-8000 (для магістрів) євро. Безкоштовне навчання хіба що у Франції та Австрії, однак студенти повинні самостійно оплачувати своє проживання. Стипендії на семестрове навчання дають тільки німецькі ВНЗ (від кожного – 3-5 стипендій).
Літні школи.
Ще один різновид короткострокових програм, які пропонує КНЕУ, – це літні школи. У них можна брати участь, починаючи з 2-3-го курсу. Вони проводяться у Віденському економічному університеті економіки та бізнесу (коштує 800 євро), Університеті “Софія Антиполіс” (1400 євро), Газі університеті (Туреччина, студенти КНЕУ вчать турецьку мову, вартість – безкоштовно). І ще є літня школа Данубіо (від Ерсте-Банку, вартість – 200 євро). Кількість учасників – скрізь різна, але щоб встигнути “забити” собі містечко у літній школі, треба подати потрібні документи до квітня-травня і пройти конкурсний відбір.
НАУ: Великий вибір “аеропрограм”.
Міжнародні горизонти для студентів НАУ відкриваються, починаючи з 2-3-го курсу. Одна з можливостей повчитися за кордоном (незалежно від спеціальності та підготовки) – т. зв. програма індивідуального обміну (від 2 тижнів до 3 місяців). Кожен студент на сайті міжнародного відділу може вибрати потенційне місце навчання із переліку більше 100 ВНЗ-партнерів. З урахуванням оцінок та рівня мовної підготовки студента університет погоджує його кандидатуру з ВНЗ-партнером, який приймає рішення і визначає період його навчально-наукового стажування.
Програми для всіх.
Щорічно в НАУ практикуються 2-тижневі освітні програми до Польщі – це стажування (науковий обмін) і літня студентська практика. Студентів приймають такі навчальні заклади (навчання – англійською) – Люблінська політехніка, Вроцлавський технологічний університет, Міжнародна школа логістики і транспорту (м. Вроцлав), а також Державна вища школа професіоналів (м. Хелм). За кордоном їм повністю покривають витрати на проживання та навчання.
Для “аеростудентів”.
Багато програм для студентів інженерного профілю. Так, студенти Інституту аеронавігації на конкурсній основі можуть стати учасниками 2-місячних практичних стажувань у європейських підрозділах відомої організації “Євроконтроль” (Європейська організація з безпеки аеронавігації). На період перебування за кордоном “Євроконтроль” оплачує студентам переліт і надає стипендію у розмірі 900 євро на місяць. А у студентів Аерокосмічного інституту та Інституту екологічної безпеки є можливість пройти стажування в Дрезденському технічному університеті (тривалість програми – близько 3-х місяців). Цей університет покриває всі витрати студента, пов’язані з навчанням і проживанням, а стажистам, в межах програми “Агрікола”, виплачується навіть стипендія – у розмірі 450 євро на місяць. Ще в НАУ відправляють на наукове стажування до Вільнюського технічного університету ім. Гедімінаса (тривалість 2 тижні) і 3-місячне стажування у Франції (програма НАУ, Вищої інженерної школи в Ліоні і провідних французьких авіакомпаній).
Літні школи.
Для студентів усіх факультетів НАУ пропонуються платні міжнародні літні школи, які проходять в різноманітних європейських ВНЗ. Вони тривають близько 2-3 тижнів і коштують у середньому – від 300 до 600 євро. Ця плата покриває всі витрати на навчання і проживання.
Університет Драгоманова: за бугор – філолог і релігієзнавець
У цьому ВНЗ є дві найпопулярніші міжнародні програми. Одна – для філологів (польська мова) з 3-го курсу, друга – для релігієзнавців та культурологів з 2-го року навчання.
Для польськомовних.
Програма для студентів-філологів (польська мова) – це групова поїздка. Щороку навесні близько 10-15 наших студіїв їдуть вчитися на один семестр до Краківського педагогічного університету імені Комісії народної освіти. Їм навіть надають стипендію – 75 євро на місяць.
Літня школа релігієзнавчих.
Ця літня школа проводиться ось вже 10 років поспіль. Щоб потрапити туди, потрібно заповнити анкету, а також подати конкурсну роботу на тему школи (наприклад, в цьому році тема така – “Православ’я: єдність у різноманітті”). Останній термін подачі всіх паперів – початок травня. Щорічно відбирають до 8 щасливчиків (як правило, це майбутні релігієзнавці і культурологи), а сама школа проходить в серпні і триває близько 2 тижнів. Структура програми – це своєрідний освітній тур по університетам-партнерам. Наприклад, цього року переможці відбору проїдуться за таким маршрутом – Київ-Чернівці-Бухарест-Софія-Солоніки-Афіни-Стамбул. Студентам будуть читати лекції не тільки вітчизняні викладачі, а й викладачі, наприклад, з Софійського університету, Афінського університету і т.п. Єдине, що оплачують студенти, – це організаційний внесок у 100 євро. Ще одна умова участі – знання англійської мови, адже лекції читатимуть іноземні фахівці.
