Кілометрові черги в луцьких поліклініках, Або як зібрати документи на вступ до вишу
У переліку необхідних документів для вступу в вищий навчальний заклад є медична довідка за формою 086. Тому зараз в поліклініках утворюються довжелезні черги іще вчорашніх випускників шкіл. Та чи показує цей медогляд реальний стан здоров’я абітурієнтів?
Випускник, який виявив бажання вступати до вищого навчального закладу, повинен подати оригінал медичної довідки на кожен із обраних факультетів. Абітурієнт має право подати документи
до 5-ти вишів, на 3 факультети в кожному з них. Отже, нескладно визначити, що всього є максимум 15 шансів поступити, тобто потрібно зробити 15(!) оригіналів довідок.
Поставивши собі таку непросту мету, йдемо в поліклініку. Перше, що спадає на думку, окрім «які ж тут черги!» – це «де ж взяти бланк?». Після розпитування у вічно сердитих працівників реєстратури, знаходимо якийсь стіл, де можна придбати ці бланки. Як виявилося, ціна незаповненої довідки, розміром у половину аркуша формату А4, – 2 гривні. Оскільки є бажання використати всі шанси на вступ, купуємо 15 бланків – і 30 гривень як не було.
У довідці бачимо, що необхідно пройти 6-х спеціалістів, зробити флюорографію, аналіз крові та отримати заключення терапевта. Реально оцінюємо ситуацію: за день медогляд пройти не вдасться. Причиною цього є не тільки нескінченні черги, а й відпустки деяких лікарів і, відповідно, необхідність їхати до іншої поліклініки, яка знаходиться в іншому кінці міста. Викликають жаль знервовані матері, які чекають у довжелезних чергах, аби обстежити свою хвору дитину в отоларинголога чи хірурга.
«Бонусом» проходження медогляду є поїздка в психіатричну лікарню в с. Липини за довідкою від психіатра. Не дуже приємна подорож, відверто кажучи.
Та епічність цієї ситуації полягає навіть не в незручностях для абітурієнтів. Багатьом із них не шкода часу, нервів і грошей для того, щоб повністю обстежитись і бути впевненим у стані свого здоров’я. Проблема в тому, що медична довідка не показує реального стану речей. З усіх пройдених спеціалістів мене оглянули лише троє. Шаблонна фраза «скарги є?», відсутній вираз обличчя і механічно поставлені печатка та підпис – ось що чекає на нас у більшості кабінетів.
За три дні у поліклініках і диспансерах довідка готова. Здавалося б, можна з чистою совістю «поставити галочку» навпроти такої нелегкої справи, але радість виконаного обов’язку затьмарює втома, нерви та ненависть до такої недосконалої системи. І питання, яке не виходить з голови – «Воно того варте?».
Бігала по лікарнях Анастасія Семенюк
