Велосипед як свято!
Субота 26 травня подарувала багатьом власникам і любителям двоколісних механічних друзів справжнє свято та емоції. В цей день вся Україна відзначала акцію Велодень. Головною родзинкою Велодня є збір у містах велосипедистів і проведення масового велопробігу центральними вулицями міста.
Цього року не менше двох десятків міст долучитись до цікавого дійства. Луцьк, який завжди знаходився в лідерах за масовістю учасників-велосипедистів, і цього року не пас задніх. Колоною з понад 500 учасників здивували організатори багатьох лучан. Проїхавшись головним маршрутом міста (№15), змусили говорити про велосипед більшу частину його мешканців.
Всеукраїнський Велодень-2012 став яскравою ознакою того, що велосипед не лише екологічний, зручний, економічний, здоровий засіб пересування, а й надзвичайний метод влаштувати свято, яке буває лише на на рік.
Наявні всі ознаки великого свята:
1. Задовго до заходу учасники (не орагнізатори) вже починали готуватися. Хтось планував нову покупку до Велодня, хтось замовив собі футболку із символікою, хтось запросив дівчину, а комусь випадала можливість їхати цілим сімейством.
2. Зазвичай на свята приходять показати себе та подивитись на інших. А тут таки було на що подивитися. Спеціально підготовлений доя свята одяг, атрибути (кульки, стрічки), а особливо приємно було спостерігати за велосипедами – чисті, доглянуті, новинки і ретро.
3. На всіх святах є подарунки і Велодень не став виключенням. Щоправда тут подарунки дарують переважно собі, а не комусь. Мало хто втримався не купити собі нову запчастину своєму другові, або як мінімум сувенір на згадку про захід. Призи учасникам змагань також додали подарункового настрою їх новим власникам.
4. На всіх святах є розваги. Цей раз для велосипедистів були організовані і показові виступи і спотивні змагання і велосипедні розваги. Охочим було чим зайнятись.
А найприємнішим на цьому святі було те, що все більше і більше на ньому зустрічаєш сім’ї. А це ознака того, що велосипед поступово перетворюється зі звичайного засобу пересування на носія багатьох моральних цінностей, які можна і варто приносити в суспільство.
Єдине, за що справді шкодую – це те, що в черговий раз так мало уваги приділив одному з найулюбленіших свят… але у мого Влодня все ще попереду!
Юрій Моклиця
Учасник Велодня
